З ранку снідаємо, заїжджаємо в супермаркет де запасаємося водою і морозивом, і вирушаємо в подорож. Кінцева точка маршруту першого дня - курортне селище Чірали, розташоване на території національного парку «Бейдаглари», пляж якого від Чорного мису до Мойсеєвої гори є зоною розмноження морських черепах Caretta (подорожуючи в кінці травня - початку червня застигаємо кладку яєць, в кінці серпня - початку вересня появу на світ маленьких черепашок.

По дорозі заїжджаємо до мальовничого каньйону Гейнюк в Таврських горах глибиною 350 метрів і довжиною близько 14 км. Це популярне місце як для пішої прогулянки, так і водної у гідрокостюмах вже по руслу гірської річки на дні каньйону, що приголомшуе уяву дивовижними формами скель.

А також відвідуємо останки стародавнього портового міста Фаселіс, що оточене трьома гаванями з піщаним і гальковими пляжами, в якому непогано збереглися архітектурний план, споруди і амфітеатр серед пишних соснових і кедрових дерев природного парку.

Відпочиваємо і ночуємо в затишному пансіонаті на першій лінії шикарного багато кілометрового пляжу в пішої доступності від Химери, єдиної в світі гори на схилі якої вже кілька тисяч років цілий рік горить природний газ з домішкою речовини, яка самозаймається на відкритому повітрі. Саме тут за переказами розташовувалася кузня бога вогню і покровителя ковальства Гефеста. Як тільки стемніє, вирушаємо туди на екскурсію.

Скуштувавши класичний турецкий сніданок, відправляємось через гори грунтовими дорогами до зруйнованого піратами і землетрусами  древнього Олімпоса, міста Лікійської Ліги, де зародилися олімпійські ігри. Перші спомини про нього приходяться на третій вік до нашої ери.

Через останки міста проходить офіційний маршрут "Лікійська стежка", розроблений і описаний відомим експатом і мандрівницею, британським істориком Кейт Клоу. Ми піднімемося трохи в гору по маркованої ділянці цього треку до останків каплиці щоб отримати насолоду від видів на Олімпос з висоти прилеглих скель.

А ще в цей день нас чекає ще одна невелика піша прогулянка по Лікійсткой стежці, звідки відкриваються ось такі види на пляж Чірали (до речі перший ряд бунгало видимий на фото, на першої лінії від моря, і є місце нашого проживання):

Другу частину дня присвячуємо затишному пляжному відпочинку і снорклінгу на обох сторонах безкрайнього пляжу національного парку «Бейдаглари», не забуваючи що це заповідник що охороняється законом, де заборонено розводити багаття, стояти з наметом і іншими способами турбувати яйця черепах Каретта, кладки яких охороняють ось такі пірамідальні сітки.

Вдосталь насолодившись унікальними природними та історичними пам'ятками на території національного парку «Бейдаглари», запасаємося продуктами для перекусу і вирушаємо через селище Караоз на годинну пішу прогулянку по Лікійської стежці до маяка на мисі Гелідонія, який розташован на висоті 270 метрів і є самою південною точкою півострова Теке і всій Туреччини. Це одне з найнебезпечніших для мореплавців місць Анталійської затоки, яка перетворила його на кладовище кораблів, останній із знайдених затонув там в кінці бронзового століття в 13 столітті до н.е.

Звідти карабкаемся на вершину прилеглої гори на висоту 900+ метрів, де влаштовуємо фотосесію на оглядовому майданчику, і спустившись по запаморочливих серпантинах їдемо в обладнану для відпочинку піратську бухту, де і влаштовуємо пікнік.

Далі переміщаємося ще на один чудовий і по-справжньому безлюдний пляж в районі природного парку арахісових сосен біля селища Мавікент, звідки по узбережжю вирушаємо в засноване в V столітті до н. е. місто Фініке, головний торговий порт столиці Лікії - Ліміра, який і сьогодні славиться самими ароматними апельсинами на бірюзовому узбережжі. Тут відпочиваємо і набираємося сил на наступний день.

З апельсинової столиці Туреччини стартуємо грунтовками в Демре, вибираючи шлях ситуаційно залежно від наявності снігу на північних сторонах гірських масивів центрального Тавра. Природа цих місць порадує око прекрасними пейзажами білокам'яних схилів і дрімучими величними лісами. Тут можна побачити в природі диких кабанів, лисиць і хижих птахів.

У сучасному Демре на території древнього міста Міра досліджуємо амфітеатр з висіченими в навколишніх скелях гробницями древнього лікійського некрополя. Також за бажанням і за наявності запасу часу відвідуємо Церкву Св. Миколи, названу на честь єпископа Мири, що став прообразом сучасного Санта-Клауса.

Обідаємо і продовжуємо шлях по гірських дорогах в рибальські села Учагиз і Калікой, у минулому - античні Теймусса і Симена, солідна частина яких сьогодні напівзатонула і зберегла під водою навіть останки амфор. Населену частину півострова вінчає пагорб з генуезькою фортецею, всередині якої знаходиться найменший римський театр в Лікії, всього на 100 чоловік. Тут і залишаємося до наступного дня, прогулюючись попам'ятками усіх трьох гаваней, що дали назву селищу Учагиз (дослівно перекладає "три роти").

Після offroad тряски попереднього дня серпантинами південного Тавра на шляху з Фініке в Демре, сьогодні нас чекає море, човен, острови і, звичайно ж, гостинність родини власника гостьового будинку. До речі, в подібних Учагізу курортних селищах історичного значення заборонено будувати нові будинки, тільки здійснювати реконструкцію існуючих. Дуже відокремлене місце на обмежену кількість гостей і мешканців, двори багатьох з яких рясно прикрашені гробницями і усипальнями людей що проживали на цій землі не одне тисячоліття до них.

Після турецького затраку, що встиг вже полюбитися, нас чекає морська прогулянка під час якої ми скупаємося на островах і пропливемо уздовж затоплених міст Симена і Калікою, історія яких починається з V століття до нашої ери. Амфори і глечики, сходи з каменю, зруйновані вулиці, набережні, затонулі колони, уламки статуй і залишки будівель прямо під бортом нагадують про ті часи, коли в II столітті через тектонічні поштовхи частина Сімени пішла під воду, а ії мешканці покинули місто.

Після повернення і обіднього відпочинку, вирушаємо в прогулянку в Лікійську фортеці на горі, в якій розташований найменший в Лікії театр, розрахований всього на 150 осіб. Пізніше вона була захоплена родоськими лицарями ордена Святого Іоанна. Ця фортеця (kale) була покликана охороняти підходи до міста з моря і знаходиться на найвищій точці, звідки відкривається приголомшливий вид на околиці, де і знаходиться однойменний селище Калекєй.

Нас чекає насичена історична програма і самий неймовірний пляж за всю подорож. Після вже звичного сніданку, виїжджаємо в місто Каш, раніше Антіфеллос, лікійский порт, який уперше згадується греками у 4му столітті до н.е.

Перед в'їздом до міста перед нашим поглядом постане панорама міста з видом на грецький острів Кастелорізо, на якому розташований найбільший східний аеропорт Греції. Зробивши коло пошани по півострову, що починається з повністю відновленого давньогрецького амфітеатру, вирушаємо далі.

По схилах, хребтах і ущелинах гір, розташованих увздовж берегової лінії, мчимо до місця, яке славиться не лише найвідомішим і популярним серед турецької молоді 18ти кілометровим пляжем, а й численними останками заснованого сином Аполлона міста Патара, одного з найбільших міст і головного порту Лікійского союзу.

Найдавніші сліди життєдіяльності людини (залишки кераміки), виявлені в акрополі датуються VII століттям до н. е. По дорозі від Тріумфальної арки, недалеко від колонади центральної вулиці ми відвідаємо повністю відновлений амфітеатр-музей, побудований приблизно в період еллінізму, і також цілий ряд інших визначних пам'яток.

Але і це не останнє на сьогодні історичне місце, наступними ми відвідаємо руїни Ксантоса, найбільшого міста Лікії, заснованого на початку 1-го тисячоліття до нашої ери. Саме звідси прийшли герої Троянської війни і саме на його честь був названий безсмертний кінь Ахіллеса, що вмів говорити людською мовою. На території розкопок було знайдено і знаходиться найбільший пам'ятник ликийской писемності - Лікійських-мілійская стела, що датується 380 роком до н. е.

Поснідавши в готелі в селищі Патара, вирушаємо в Олюденіз (дослівно "Мертве море" завдяки його спокійним навіть під час штормів водам національного заповідника Блакитна Лагуна). Де зі схилу найвищої з навколишніх гори Бабадаг отримаємо задоволення чудовими пейзажами з висоти пташиного польоту. Саме ця гора, біля підніжжя якої розташувався цей затишний курортне селище, вважається одним з кращих місць в світі для парапланеризму через її унікальні панорамні види і стабільні погодні умови.

Висота основного «нижнього старту» складає 1672 м, а верхнього на піку гори - 1980 м. Унікальна топологія місця дозволяє вийти над затокою на висоті 1-1,5км. Вартість півгодинного польоту включена у вартість нашого туру, за бажанням можна відмовитися з поверненням грошів, але ... точно не варто, адже дух буде захоплювати не від страху, а від неймовірних панорам що відкриваються з висоти пташиного польоту.

Популярний серед туристів з Німеччини, Англії та Ірландії селище також пропонує безліч можливостей для дайвінгу в кристально чисту воду з багатими підводними печерами і фауною. У Олюденізі і околицях ми відвідаємо чудову лагуну, віддалену бухту і звичайно ж, відпочинемо на галечному пляжі в самому селищі.

А ввечері нас чекає саме селище, схожий на містечко на дикому західі у амеріканських вестрернах, яке розташований в 10-15 хвилинах їзди від пляжу і пропонує безліч затишних ресторанів з різноманітними кухнями і масу інших курортних розваг. Або можемо просто зустріти захід сонця на пляжі.

Після сніданку в гостинному Олюденізі, де ми додали чимало адреналіну і серотоніну у кров учасників, вирушаємо в культове місце на півдорозі до Фетхіє, місце офіційного старту Лікійської стежки, масивна вивіска якого прикрашена і наклейкою нашого клубу, он там внизу по самому центру.

Далі їдемо слухати тривожну тишу міських вулиць покинутого міста-примари Каякей, в якому налічується 3,5 тисячі будинків, 3 церкви, школа, лікарня, і ряд інших будівель і споруд. Але з далекого 1923 року, коли після кривавої різанини залишки грецького населення було депортовано, місто стоїть порожнє.

А далі відправляємо прямо до Фетхіє, звідки і бере початок Бірюзове побережжя. На цьому місці в античні часи існувало грецьке місто Телмессoc, центр присвячених Аполлону пророцтв, проте землетрус 1857 і 1957 років зруйнував майже всі стародавні споруди.

Збереглися тільки залишки античного римського театру, середньовічного лицарського замку XV століття і традиційні лікійські гробниці на схилі гори що примикає до міста. Відмінні крайовиди відкриваються з вершини півострова, що відокремлює велику сучасну гавань і пристань для яхт від Егейського моря.

Також в місті знаходиться багатий на артефакти музей, що наочно демонструє ланцюжок цивілізацій, що населяли регіон починаючи з древніх лікійців.

На цьому історична програма нашої поїздки закінчується, залишок дня прогулюється по місту, яке здається мегаполісом після всіх тих затишних селищ де ми зупинялися на протязі всієї подорожі.

Торгові центри, ресторани, натовпи людей і безмежне море яхт, адже це одне з улюблених місць життя і відпочинку турецьких мільйонерів.

З ранку вирушаємо в дорогу назад через материк. Шлях буде лежати через гірське плато по швидкісній трасі, їдемо максимально швидко, щоб приїхати раніше в Анталію, заселитися в готель і відвідати Сефа Хамам (оригінальна назва «Makbul Ağa Turkish Bath») - турецьку лазню, історія якої налічує більше 650 років.

Вона була відреставрована в 1450 році, згадується в «Міському архіві Османської імперії», і весь цей час до наших днів використовується за призначенням.

Залишок дня обмінюємося враженнями, мультимедійні матеріали і насолоджуємося гостинністю цього прекрасного середземноморського курорту.