В одному з найвіддаленіших, важкодоступних, найкрасивіших, унікальних і неповторних куточків Гімалаїв, на тибетському плато за труднопроходимими перевалами, далеко від туристичних маршрутів знаходиться Тибетське королівство Мустанг, яке недарма називають «загубленим королівством». Віддалене від цивілізації, воно є частиною Непалу і знаходиться в географічній ізоляції від решти країни. Останній край незайманих тибетських традицій.
Королівство Ло (яке всі називають Мустанг, хоча правильніше “Монтанг”), перекладається з тибетської “Мун Тан” як “родюча рівнина”, хоча це зовсім не відповідає істині. Життя тут можливе тільки уздовж русла і приток річки Калі Гандаки, уздовж якої з XV-го по XVII-й століття проходив торговий шлях між Тибетом і Індією, який втратив своє значення після відкриття так званої “Дороги Дружби”. В результаті місцеве населення настільки збідніло, що часто було змушене спускатися вниз по руслу вглиб Непалу, щоб прогодуватися. І сьогодні жителі цього краю виживають в основному за рахунок рідкісних туристів, тому не варто скупитися і торгуватися при купівлі сувенірів, та й просто благодійність вітається. Все населення, представлене народностями тхакали і тибетці, налічує близько 10 тис. чоловік, які проживають в трьох містах і близько 3-х десятках сіл. Тут ще недавно була королівська влада, яка веде багатовікову генеалогію, яка по факту вже не має адміністративного значення в Непалі.
Вхід до цього дивовижного буддистського краю для іноземних туристів відкрили зовсім недавно в 1991 році. А першими мотоциклістами в світі, хто проник сюди на мотоциклах, без доріг пощастило стати мені з групою байкерів з України тільки весною 2012-го року. Я особисто придумав, організував і провів таку незвичайну, унікальну і приголомшливу експедицію. На той момент доріг через Гімалаї в цьому регіоні взагалі не існувало, та й слабка подоба кам’янистої грунтівки стала вимальовуватися зовсім недавно в 2016-му році, і то вона покриває тільки окремі ділянки. Саме з цієї причини для експедиції в Верхній Мустанг підходить виключно по-справжньому позашляхова техніка.
Я не просто так вибрав саме весну для проведення такої пригоді, як мототур до королівства Мустанг – в зимові місяці через суворі кліматичні умови перевали просто непрохідні. Нашим провідником до Ло Мантангу є приголомшлива людина, справжній буддистський чернець, мій близький друг Пунчок Гурунг. Він справжній монах тибетського буддизму з Ло Мантанга – Пунчок, Кхьянце Лама. Чудова і унікальна людина. Такі зустрічі бувають раз у житті і далеко не у всіх. Просто промінь сонця. І Пунчок буде супроводжувати нас всі наступні дні по всьому Мустангу.
Перш, ніж розповісти про нашу мото експедицію, забіжу трохи вперед і розповім в двох словах про її кульмінацію – заборонене місто Ло Мантанг, яке знаходиться на висоті 3800 м. над рівнем моря. Північні ворота прикрашають до блиску начищені мозолястими долонями буддистських ченців латунні кільця, які виблискують в променях особливо яскравого на високогір’ї сонця. Місто за архітектурою є неприступною фортецею і оперезане кам’яною стіною. До нас місцеві жителі ніколи раніше не бачили мотоциклів, як і будь-якої іншої моторної техніки. Багато сотень років тут нічого не змінювалося, суворі умови існування зробили цей край ідеальним місцем для охочих усамітнитися від “благ” цивілізації. Навіть те, що сталося в 1949 і 50-х роках вторгнення в Тибет китайських комуністів не торкнулося королівства Мустанг, а після придушення антикитайського повстання в 1959-му році весь Тибетський уряд на чолі з Далай-ламою XIV були змушені знайти політичний притулок в Індії, де вони і знаходяться до цього часу. Тоді ж у 50-е Мустанг формально приєднали до Непалу (з яким він уклав союз ще в 1790-му році), що сприяло збереженню тибетського укладу життя, який існував століттями.
І повернемося до початку нашої мото експедиції, відправною і кінцевою точкою якої є столиця Непалу Катманду, де ми зупинимося в знаменитому туристичному районі Тамела. Тут нас чекає повний екскурсійний день, протягом якого ми на мікроавтобусі відвідаємо основні визначні пам’ятки – храмовий комплекс Пашупати, де проводяться кремації, бачимо величні ступи Боднатх і Сваямбунатх, а також золоті Будди. В цей же день ми оформимо всі необхідні дозволи перед стартом, який запланований на наступний ранок.
З Катманду ми вирушаємо в 200-кілометровий шлях однополосними нитками серпантинів передгір’я Гімалаїв в туристичну мекку – тропічне місто Покхару, звідки відкривається приголомшливий панорамний вид на Гімалайський хребет. За фактом, до того як я провів першу в світі мото експедицію в Ло Мантанг, до віддалених районів можна було дістатися виключно двома способами – в пішому порядку гірськими стежками, що займало тижні, або вертольотом, при цьому умови перельоту тут вважають одними з найскладніших в світі через сильний вітер, хмари піску і щільні хмари, які посилюються в другій половині дня. Тому всі вильоти здійснюються виключно рано вранці, і то з молитвами за досвід пілотів і надійність техніки.
Наступного дня до полудня нас чекає останній асфальт, а з ранку підйом в Сарангкот на приголомшливу оглядову точку. Також ми подолаємо на мотоциклах один з найдовших у світі підвісний міст. Увечері викупаємося в термальних джерелах.
Наступний день дуже насичений і порадує нас оглядами восьмитисячника Даулагарі і семитисячника Нілгірі, який нам належить споглядати з трьох сторін. Ми перетинаємо Гімалайський хребет найглибшою в світі ущелиною, рухаючись екстремальною гірською грунтівкою. Після справжнього hard enduro повноводним руслом річки Калі-Гандаки ми прибуваємо до селища Кагбені, яке є відправною точкою нашої позашляхової мото подорожі до Верхнього Мустангу.
У Кагбені до нас приєднується тибетський монах Пунчок Кхьянце Лама, який буде супроводжувати нас всі наступні дні в Мустангу. На кожному кроці ми зустрічаємо моторошні обереги над входами до будинку – козлячі голови і роги яків, віники та глиняні печатки. Люди фактично живуть натуральним господарством, під стелями в’ялиться м’ясо, а убогий продуктовий раціон складають тцампа на основі борошна і чай з маслом з молока яка. Тут розташований пропускний пункт, встановлені попереджувальні чорно-жовті щити із застереженням: «Увага! Ви вступаєте на закриту територію!».
На шостий день ми прибуваємо до початку стежки на перевал Торангла на висоті 4500 м., щоб встигнути в Муктінахт. Але спочатку з ранку піша екскурсія селищем Кагбені з відвідуванням монастиря. І знову екстремальний hard enduro з марсіанськими пейзажами, де по шляху нашому погляду відкриється красивий вид на піший перевал Торанг Ла на висоті 5450 м. над рівнем моря. Ми ж піднімемося до 4300-4500 м., звідки нас чекатиме доволі екстремальний спуск з проїздом по ще одному пішохідному мосту над глибокою ущелиною. Переночуємо у друзів, Майтреї і Ніри в їх гостьовому будинку.
В останній день першого тижня нашої мото подорожі ми рухаємося вже територією Верхнього Мустанга. Навколо приголомшуючі уяву гори, а над головою настільки блакитне небо, що починаєш сумніватись в реальності побаченого. Мало що змінилося за минулі століття. Знову марсіанські пейзажі і ось з чергового перевалу відкривається панорама ущелини, яка тягнеться до горизонту, на кілометровій глибині якої зміїться ниточка Калі-Гандаки. І знову складна поверхня, круті підйоми і спуски, обриви і кам’янисті осипи. Зустрічаємо ознаки дна світового океану, скам’янілі молюски віком понад 100 млн. років. Тут починаєш забувати про існування людської цивілізації, про яку тільки ввечері нагадає селище Гами, де ми зупинимося на ніч у найкращому з наявних гостьовому будинку.
Рано вранці першого дня другого тижня нашого екстремального мото туру ми вже на шляху до столиці жаданого королівства, вирушаємо в сторону міста, до самого кордону нашого пункту призначення. Воєнізовані патрулі ретельно здійснюють перевірку документів, дозволу і паспорта, а також попереджають про наслідки самовільного проникнення. Нас чекає перевал “Вітряний” на висоті 4000 м., звідки відкривається воістину магічний вид на заборонене місто Ло Мантанг. І нас чекає сюрприз і головна родзинка всієї мотоподорожі – ми зупиняємося в шикарному королівському палаці, готелі найвищого рівня в Ло Мантанзі і всьому Мустангу. Повний релакс.
Наступний день ми присвячуємо екскурсіям і спілкуванню з місцевими жителями, дозволяючи зробити обслуговування наших залізних коней нашим мотомехаником. Одне з небагатьох місць, де можна придбати автентичні предмети тибетської культури, амулети, різні лікарські препарати на основі трав і смол, які не зустрічаються ніде більше. І знову ніч в палаці короля Мустанга.
На десяту добу ми домчимо до кордону з Китаєм по Тибетському плато, яке і є кульмінаційним моментом дня. Підйом на Тибетське плато з приголомшливими панорамами Гімалаїв. У цьому найбільш віддаленому і безлюдному куточку земної кулі Пунчок зробить старовинний містичний обряд в ім’я здоров’я і благополуччя учасників групи і їх сімей. А на зворотному шляху заїдемо в селище Чосер, де відвідаємо найдавніший рукотворний печерний комплекс віком понад 2800 років. І вгадайте, де ми знову будемо ночувати? Правильно, в королівському палаці Ло Мантанг.
Здавалося б ми вже побачили все можливе, але недарма наша мотоекспедіція є найбільшою і тривалою з існуючих. На 11-й день ми досягнемо на мотоциклах і дізнаємося все про яків в таборі пастухів, які пригостять нас справжнім тибетським лікувальним чаєм, молочними продуктами та м’ясом цих величних парнокопитних. І кульмінацією дня стане один з найбільш містичних обрядів на планеті – Небесне поховання (jhator або bya gtor). Також він називається «роздачею милостині птахам», так як згідно з тибетським віруваннями в момент смерті душа людини покидає тіло, а так як людина на всіх етапах життя повинна приносити користь навколишньому світу, тіло померлого розчленовується і згодовується птахам як останній прояв справжньої благодійності. Це єдино можливий обряд поховання для більшості тибетців, виняток робиться тільки для Далай і Панчен Лам, тіла яких бальзамують і покриваються золотом.
І на цьому сюрпризи дня не закінчуються. Увечері, в королівському палаці, монах подарує унікальний досвід кожному члену групи – проведе індивідуальний обряд Пуджа, який наповнить наші тіла і душі потоком найсильнішої благодаті.
І ось, стартуючи на дванадцятий день, мотопілігріми залишають цей високодуховний і містичний край. Ми прощаємося з Пунчоком і вирушаємо в дорогу назад. Незважаючи на те, що ми будемо мчати по тій же дорозі (іншої просто не існує), дежавю не виникне, бо споглядати навколишню красу ми будемо з іншого ракурсу. За останні дні шляху ми відвідаємо 108 святих джерел и величезну статую Будди.
І фініш в Покхара на мотоциклах. В Покхара у нас буде достатньо часу на розваги, які не входять у вартість мототуру – параглайдінг, польоти на малих літаках до Гімалаїв і інші. Відвідаємо гірський музей в Покхара і знову отримаємо задоволення споглядаючи види найвищих у світі гірських вершин. У передостанній день перелітаємо назад в Катманду, де наостанок нас чекає сувенірний шопінг магазинами Тамела. Ви зробили це, і частинка Гімалаїв назавжди залишиться у Вашій свідомості, душі і серці.